Ви коли-небудь відчували бажання пожити в лісі? Залишити весь цей гамір? Саме ця жага до мандрів живить один із найбільших рухів виживання — мистецтво бушкрафту.
Яка історія стоїть за бушкрафтом?
Точне походження терміну «бушкрафт» є предметом дискусій. Дехто стверджує, що він не має єдиного походження, тоді як інші досліджують можливість того, що цей термін походить від австралійських військових виживальників середини 1800-х років. Це пояснює, чому австралійці називають свою країну «Буш».
Бушкрафт не має єдиного творця. Є багато першопрохідців, які намагалися втілити власну ідею виживання в стилі «бушкрафт». Кожен із них писав книги на цю тему і створював власні школи бушкрафту:
- Альфред Артур Грінвуд Хейлз, австралійський військовий журналіст та затятий авантюрист. Він брав участь як військовий журналіст у японсько-російській війні. У своїх книгах, зокрема «My Life of Adventure», він значною мірою спирається на свій минулий авантюрний досвід.
Фото з halloffame.melbournepressclub.com
- Морс Кочанскі. Канадський фахівець із бушкрафту та виживання, який присвятив себе навчанню військовослужбовців Канади, США, Великобританії та Швеції тому, як вижити в суворій дикій природі наодинці. Більшість тем, пов’язаних із виживанням у дикій природі, він висвітлив у своїх книгах.
Фото з wikidata.org
- Горацій Кефарт. Єльський бібліотекар, який допоміг побудувати Аппалачську стежку та сформував сучасний національний парк Смокі-Маунтін. Він практикував так званий «довготривалий бушкрафт», живучи протягом 3 сезонів поспіль. Його книги є дуже корисними для тих, хто хоче навчитися довготривалому виживанню у дикій природі. Але майте на увазі, що більшість тем актуальні для північного, гірського клімату.
Фото з wikimedia.org
- Джордж Вашингтон Сірс, більш відомий під псевдонімом «Несмук», писав і був людиною, яка популяризувала ідею захисту природи наприкінці 1800-х років під час індустріалізації. Він відомий як першовідкривач ідеї соло-подорожей на каное з мінімальним спорядженням або взагалі без нього. Він також відомий завдяки «Тріо інструментів Нессмука» — набору інструментів, які найкраще підходять для довготривалого та бушкрафту майже без спорядження. Серед його визначних досягнень — самостійна подорож через 428 км озерної системи Адірондак із підірваним здоров’ям та його вірним 5-кілограмовим каное під назвою Sairy Gamp.
Фото з wikipedia.org
- Сюзанна Муді. Ця канадійка англійського походження написала все, що вам потрібно знати про досвід перших поселенців у Канаді. Її праці розкривають життя в глибинці Онтаріо, а також місцеві звичаї, описи клімату та дикої природи.
Будь-яка з книг, написаних цими першопрохідцями, є гарним початком для вивчення практичної сторони бушкрафту. Крім того, ці книги — гарний варіант для тих, хто любить пригоди та дослідження:
- «Похідні картини війни в Південній Африці» (1899–1900) А. Г. Хейлза;
- «Наші південні горяни, кемпінг і деревообробка» Горація Кефарта;
- «Деревообробка й кемпінг» та «Деревообробка» Джорджа Вашингтона Сірса;
- «Виживання в лісі та життя в глушині» Сюзанни Муді.
У чому полягає ідея бушкрафту?
Бушкрафт — це коли ви вирішуєте, що з вас досить цього життя, пакуєте рюкзак і живете в лісі від 1 до 6 місяців. Ваша мета — вижити в дикій природі без постійного прикриття цивілізації.
Жага до мандрів. Горацій Кефард — один із батьків-засновників північноамериканського бушкрафту. Він пішов у дику природу після тривалого періоду депресії, намагаючись знайти краще місце для себе. Очевидно, що бушкрафт — це мистецтво випробовувати власну силу волі на міцність у боротьбі з природою, привчаючи себе до спекотної та холодної погоди.
- Бушкрафт — це нелегко, візьміть із собою друга. Більшість стратегій виживання в бушкрафті покладаються на групові дії, а не на повну самотність. Ви можете спробувати зробити це, однак попереджаємо — це нелегке завдання.
- Під час походу ваша мета — вижити з трійкою інструментів протягом 4 сезонів. Деякі беруть запальничку й намагаються пройти весняний, літній, осінній або зимовий похід наодинці.
- Бушкрафт не для людей зі слабкою волею. Сприймайте це як застереження від того, щоб не наробити собі шкоди — тут не буде першої допомоги, лікарень, wi-fi, людського спілкування чи чогось хоч трохи зручного. Ви будете віч-на-віч із природою.
Бушкрафт — це не просто виїзд на природу. Потрібна серйозна підготовка, наприклад, розвідка місцевості та доріг, мапування та вміння орієнтуватися за компасом є важливими навичками під час таких мандрівок. Ви збираєтеся залишити цивілізацію більш ніж на місяць.
Вимоги до інструментів для бушкрафту відрізняються від простих походів на природу. Кожен з інструментів, які ви берете із собою в похід, повинен мати 3 переваги: міцність, функціональність та ергономічність. Обираючи ніж, подумайте про активне використання його протягом тривалого періоду часу, наприклад, від 3 до 6 тижнів. Подумайте про «помірне використання», «польову заточку», «стійкість до сколів».
6 важливих навичок бушкрафту для виживання в дикій природі
Добування їжі — одна з найважливіших основ, щоб втамувати голод і знайти матеріали для ремесла. Щоб досягти успіху в кустарних промислах, вам потрібно оволодіти базовими знаннями про їстівні рослини та гриби в місцевості, яку ви збираєтесь відвідати. Хороша стратегія — запам’ятовувати щонайменше 4–5 їстівних продуктів за сезон, як грибів, так і рослин. Найкраща порада — прочитати про те, як відрізнити їстівні гриби від неїстівних. Вам також дуже допоможуть знання про лікарські трави, для початку — чай із хвої багатий на вітамін С.
Полювання — велика дичина, дрібна дичина, середня дичина, ловля, метання списа, виготовлення лука та стрільба з лука. Ви можете покладатися лише на їжу, але наявність засобів для полювання на диких тварин є невіддільною частиною стратегії виживання під час подорожей бушкрафтом. Практика цих навичок допоможе вам підвищити шанси на виживання. Більшість стратегій виживання в бушкрафті покладаються на дрібну та середню дичину, таку як качки, кролики, білки, олені або дикі кабани.
Риболовля. Струмок є необхідною частиною табору, він повинен бути поруч або протікати через табір. У теплу пору року риболовля сама по собі може забезпечити вас основною частиною їжі.
Розведення вогню — щоб досягти успіху, ви повинні вміти розпалювати вогонь за допомогою сірників і без них. Відточіть такі навички, як заготівля дров, розпалювання та підготовка деревини. Для цього завдання підійдуть Ferro rod — вибір мудреця. Також потрібно навчитися робити розпалювання з дров, готувати вогнище й готувати їжу на відкритому вогні.
Пошук та очищення води. Питна вода — це те, чого ви будете прагнути в першу чергу під час подорожі. Пошук води в дикій природі — це ціла наука. Очевидний спосіб — знайти струмок і закип’ятити воду на вогнищі, але ви також можете збирати дощову воду і використовувати транспірацію води від коренів до листя. Пам’ятайте — спочатку кип’ятимо, потім п’ємо.
Будівництво укриття. Майте на увазі, що бушкрафт — це життя в дикій природі протягом тривалого періоду часу, тому простий намет зі спальним мішком не підійде. Ваше житло має бути захищеним від вітру, дощу та слугувати місцем, де ви зможете зберігати своє спорядження в різні пори року.
Перша медична допомога та навігація. Переконайтеся, що ви вмієте самостійно лікувати невеликі та середні рани. Засновники бушкрафту, такі як Горацій Кефард, знали, як зашивати власні рани, якщо потрібно, вправляти кістки й запобігати втраті крові. Навігація не потребує пояснень — ви повинні знати, як читати карти дикої природи, вміти самостійно їх малювати та орієнтуватися за компасом.
Сільське господарство. Не так важливо, але вміння самостійно вирощувати врожай — це фінішна пряма бушкрафту. Як тільки ви станете самодостатнім — ви виграли гру й можете повернутися до цивілізації, знаючи, що здатні вижити будь-де й за будь-яких умов.